неділя, 21 березня 2010 р.

Давно не писав... Дайджест за 3 тижні :)

Щось я вже давненько нічого не писав… Було багато роботи, а на вихідних інших справ, так що написати в блог, щось не вистарчало часу. Чесно кажучи, через те, що трохи засиджувався на роботі, вже три тижні не ходив в спортзал. Погано… Але я виправлюся! Спробую з початку наступного тижня відновити заняття.
А в загальному зараз усі думки про поїздку додому. Я вже 4 місяці не був вдома. І от вже через тиждень їду! Ура! Звісно, не дуже на довго, але на скільки б не було, головне, що побуду вдома і всіх побачу! Я коли їхав сюди, думав, як воно буде, коли я буду повертатися (хоч не на довго), чи багато зміниться, як я до всього буду ставитися, як зміняться люди, яких я довго не бачив. Мені і досі цікаво. Думаю, найважче буде повертатися в кінці відпустки знову в Штати. Але не будемо про сумне. Головне що я скоро буду вдома і побачу всіх людей, за якими вже так скучив!

Ну а тепер спробую згадати найяскравіші моменти минулих днів, які я тут ще не висвітлював. Вийде такий собі дайджест :)

Два тижні тому святкували День Народження Сергія, того самого, якого я стриг в попередньому блог-пості :) Святкували в уже звичному барі Old Pro в центрі Пало Альто. Цей бар позитивно вирізняється наявністю пива в великих майже 3-літрових «трубах», американського більярду і симпатичних офіціанток.
Ось ми зі всім крім офіціанток:


А ось уродинник з однією з них:


Ну а це ми вже повертаємося додому:


Наступні приємні спогади – кулінарні :) На днях наші повари на Фейсбуку приготували російські страви. Зокрема, вареники з картоплею, квашену капусту, голубці і «бліни» з яблучним варенням. Скажу чесно, об’ївся я того разу добряче :) Звісно не все у них вийшло так, як готують у нас в Україні (ну і в Росії, я припускаю), але загалом як для першого разу навіть дуже непогано. Найбільше сподобалися вареники і квашена капуста – смакували досить схоже на наші. Хоча, звісно, до того як готують у нас їм ще далеко.
От голубці з грибною підливою виглядали досить автентично, але капуста була сирувата, а рис сухуватий:


Зате вареники, навпаки, смакували досить непогано, але чомусь всередині були зелені... :)



Крім того, у нас тут уже дощі закінчилися і добряче потепліло. На вулиці біля офісу, де у нас є невеличкий парк з баскетбольним майданчиком, вже розквітли дерева. Дуже красиво і, головне, тепло, градусів десь 20 тепла! Тепер намагаюся обідати на вулиці, це набагато приємніше ніж у набитій людьми їдальні.


А вчора їздили до знайомого у Сан Франциско. Відчувається, що там справжнє місто: купа людей, бомжі на вулицях, життя кипить, ввечері черги до клубів, з яких грає музика на всю вулицю, п’яні дівчата, які йдуть на зустріч і щось тобі вигукують... в Пало Альто всього цього нема. В цьому плані у нас, як у спокійному селі :) Чесно кажучи, трохи не вистачає такого от міського життя.
В Сан Франциско ми проїхалися на трамвайчику. Цей трамвайчик, це такий собі символ. Він уже досить старий, а на кінцевій зупинці його розвертають вручну – досить оригінальне видовище. Крім того, спереду можна їхати на ньому, причепившись до нього збоку, ось так:



Вийшовши з трамвайчику ми пішли до узбережжя – головного розважального центру міста. Там купа магазинів з сувенірами, ресторанів, барів. Звідти ходять екскурсії на катерах до Алькатрасу та вздовж узбережжя. На узбережжі є довгий дугоподібний пірс, з якого добре видно великий червоний міст і Алькатрас. Ось саме узбережжя:


А ось я на фоні моста. Епічно... :)


З пірсу ловлять рибу і крабів, а навколо літає купа морських птахів. Коли я побачив як ловлять крабів мені відразу захотілося цих крабів скуштувати, що я і зробив в одному з прибережних ресторанчиків:


Ну і на сам кінець, сьогодні ми поїхали в великий торговий центр Hillsdale, один з найбільших в районі Силіконової Долини. Він справді великий, деякі магазини в ньому 2-3 поверхові. Мені особливо запам’ятався прилавок одного магазину взуття, це ж справжній «гоп-стайл»:


Мабуть їхній середньостатистичний клієнт виглядає ось так:


Ну а загалом торговий центр непоганий, особливо великий вибір взуття, порівняно з іншими торговими центрами поблизу нас. От я собі там кросівки і прикупив.

Ось такий вийшов дайджест. Наступного тижня, мабуть, буду заклопотаним, збиратимуся додому. Тому наступний пост я вже напишу, мабуть, зі Львова.

9 коментарів:

  1. Ото капец.... Дійсно в ручному режимі розвертають той трамвай. На ЮТубі шукав і попав на відео, де чорна людина його розвертала - цікава картинка.

    ВідповістиВидалити
  2. щасливої дороги на Україну! :)

    не знаю як там в тебе з часом, але я б випив пива і послухав про життя ТАМ ;) і це я зовсім не напрошуюсь ))

    ВідповістиВидалити
  3. Андрій: Ну якщо є бажання випити пива і послухати байки, то можна буде його втілити в реальність.

    Брюс: Як виявилося той трамвай не лише розвертають в ручному режимі. Я тільки тепер прочитав як він працює і настільки вражений, що хочеться ще раз покататися :) Я коли їздив, то навіть не звернув увагу на те як він працює. Думав, трамвай, як трамвай... А тепер задумався про це і згадав, що в нього не було "рогів". Бо трамвай цей не працює на електриці. Це канатний трамвай. Під землею вздовж колії зі стабільною швидкістю рухається канат, а водій трамваю щоб розігнатися чіпляється за нього. Робота реально для дуже спритного чоловіка.
    До речі, це останній у світі діючий канатний трамвай.

    ВідповістиВидалити
  4. звичайно, що є, і думаю не тільки в мене :))
    обов"язково треба сходити на пиво

    ВідповістиВидалити
  5. Андрій: ось відео як його розвертають http://www.youtube.com/watch?v=6EKbOcoykZI

    ВідповістиВидалити
  6. Та ти прямо сихівський пацан. Реальний такий.

    ВідповістиВидалити
  7. Та я був вражений широким вибором мештів з довгими носками! :) Жалкую трохи, що не купив собі мешти з тою кєпкою... Міг би якраз на зустріч одногрупників прийти! Ото б мені всі заздрили! :))

    ВідповістиВидалити