Податки в штатах – то страшна річ. Грабіж серед білого дня! Але краще їх платити справно, бо навіть відомого гангстера Аль Капоне посадили за ухиляння від сплати податків. Тож ви ще не встигаєте отримати свою зарплату, як у вас уже забрали 25-45 %. Але хороший аспект в тому, що якщо з вас зняли забагато (зазвичай так і є) то на початку нового року можна різницю повернути, таким чином отримавши трохи запізнілий новорічний подарунок :)
Отже, в січні компанія в якій ви працюєте надсилає вам спеціальну форму, в якій написано скільки і яких податків ви заплатили в сумі за рік з вашої зарплати. Найбільші податки – федеральний (10-35% залежно від прибутків) і штату (близько 9% в Каліфорнії). Але якщо ви заробили за рік менше ніж очікувала податкова, то можна не тільки повернути різницю, а й навіть отримати допомогу :) Так от, щоб повернути податки треба заповнити і надіслати дві окремі форми у федеральну і штатну податкову службу.
Вчора ввечері я почав займатися поверненням своїх кровно зароблених і грабіжницько відібраних податковою службою США грошей. Спершу, звісно, почав читати інформаційні документи і переглядати необхідні форми. Все виявилося досить заплутаним, тож я вирішив відкласти цю справу на ранок. Як казав один журналіст BBC, заповнення форм для повернення податків – це робота надзвичайної складності. А складені форми були, за його словами, хитрим, але дуже тупим спеціалістом в галузі тортур. До речі ось стаття: Taxing times for US tax payers. Досить цікава. Правда, мені здається, що автору таки не пощастило з вибором програмного продукту для автоматичного заповнення форм. Саме так, тут дуже мало людей, які заповнюють форми самі, бо це таки справді важко (якщо можливо?). Два найпоширеніші варіанти: піти зі всіма документами до податкового консультанта або заповнити форму за допомогою спеціального програмного продукту чи на спеціалізованому сайті. На щастя, сайтів, які пропонують свої послуги по заповненню податкових форм досить багато. Навіть податкова служба США приймає форми в електронному варіанті на своєму сайті. Але вигода від використання спеціалізованих сайтів очевидна: не треба розбиратися з деталями податкової системи і перечитувати гори інформаційної літератури, достатньо лише відповісти на набір конкретних питань з детальними поясненнями і заповнити кілька конкретних полів і система сама підбере для вас підходящу форму і заповнить її згідно з вимогами.
Отже я теж вирішив скористатися можливістю подати документи на повернення податків не встаючи з ліжка. Вибрав один з сайтів www.taxact.com. Сайт виявився дуже зручним. Потрібно було лише відповісти на набір питань і він сам заповнив за мене форми. Правда питань було багато і це зайняло трохи часу, але всі питання були конкретні з поясненнями для “для тупих”, більшість з варіантами відповідей “Так” або “Ні”. Заплатити довелося тільки $15 за заповнення форм для податку штату, а оскільки мій прибуток в 2009 році був малим, то заповнення форм на повернення федерального податку було безкоштовним. Крім того мені як “малозабезпеченому” дали ще допомогу $400 :) (Я ж працював в 2009 році лише місяць).
Отже після відправлення всіх форм мені було сказано чекати 1-2 дні на результат від податкової служби. Оскільки я відправив документи в суботу, то очікував отримати відповідь десь у вівторок. Уявіть моє здивування, коли за кілька годин мені прийшов лист про те, що мої документи розглянуто і затверджено податковою службою штату. Ще через кілька годин прийшло таке ж підтвердження від федеральної служби. І це в суботу! Мабуть, мій випадок настільки простий, що його розглядають в автоматичному режимі. Тепер треба зачекати ще приблизно 10 днів і мої гроші будуть на рахунку. Можна сказати, що ці вихідні були успішними! :)
субота, 30 січня 2010 р.
Вболіваємо за наших!
Наступного тижня відбудеться чергове Протистояння Мізків, або, як його ще називають, фінал світу ACM ICPC 2010 (змагання з командного спортивного програмування). Цього року фінал пройде в Китаї. Україну в Піднебесній представлятимуть команда КНУ ім. Шевченка і команда ХПІ. Я особисто більші надії покладаю на київську команду. Діма Джулгаков, звісно молодець, і цього року він в дуже хорошій формі, нещодавно став таргетом, що саме по собі величезне досягнення. Але він один… А наскільки я знаю, на фіналі світу одному дуже важко. Там командна робота дуже важлива і її треба окремо тренувати. Якщо, раптом, Діма застрягне на якійсь задачі, його не буде кому підстрахувати чи замінити. А на фіналі, коли напруга дуже висока, ймовірність виникнення такої стресової ситуації (і не одної) дуже висока. Звісно, надіюся, що все складеться добре і знаю, що Діма готовий дуже добре, але все одно не вірю, що йому самому вдасться вибороти для команди медалі. Хоча, буду дуже радий, якщо таки вдасться! :)
В київській ж команді всі три учасника мають хороший досвід участі в командних і індивідуальних змаганнях ще з шкільних років. Якщо не помиляюся, то у всіх них є золоті медалі з IOI. Та й в одній команді вони виступають давно. Тому, я розглядаю їх команду як більш стабільну. А на фіналі холоднокровність і стабільність дуже важливі. Правда не знаю, як щодо командної роботи. Знаю, що у них не було можливості перед фіналом відтренувати її, бо Глюк був тут з початку січня. Але надіюся, що таки за роки вони добре спрацювалися і на фіналі взаємодіятимуть ефективно. Крім того, вони їздили на збори в Петрозаводськ і там зайняли друге місце, що на мою думку дуже круто.
Я тут пробував трохи Глюка тренувати за два тижні до від’їзду. Ну не сильно напружені тренування у нас вийшли. Написали 4 контести. Багато він, звісно, не навчився з тих тренувань, але, думаю, як розминка для підтримання форми вони свою роль виконали. Ну що скажу, швидкість в нього непогана, головне, щоб голова на контесті була свіжа і добре працювала. Ну і, звісно, щоб командна робота була, бо інакше нема шансів.
Отже фінал в п’ятницю. Різниця часу між Каліфорнією і Харбіном в Китаї – 16 годин. Так що для мене змагання будуть відбуватися у досить зручний час – в четвер ввечері. Буду слідкувати за результатами наших команд. Бажаю їм успіху і буду щиро радий, якщо вони його досягнуть! Так що вболіваємо за наших!
П. С.: Щойно подумав: шкода, що я не вів цей блог в той час коли сам готувався і їздив на фінал. Оце було б зараз навіть самому цікаво почитати :)
В київській ж команді всі три учасника мають хороший досвід участі в командних і індивідуальних змаганнях ще з шкільних років. Якщо не помиляюся, то у всіх них є золоті медалі з IOI. Та й в одній команді вони виступають давно. Тому, я розглядаю їх команду як більш стабільну. А на фіналі холоднокровність і стабільність дуже важливі. Правда не знаю, як щодо командної роботи. Знаю, що у них не було можливості перед фіналом відтренувати її, бо Глюк був тут з початку січня. Але надіюся, що таки за роки вони добре спрацювалися і на фіналі взаємодіятимуть ефективно. Крім того, вони їздили на збори в Петрозаводськ і там зайняли друге місце, що на мою думку дуже круто.
Я тут пробував трохи Глюка тренувати за два тижні до від’їзду. Ну не сильно напружені тренування у нас вийшли. Написали 4 контести. Багато він, звісно, не навчився з тих тренувань, але, думаю, як розминка для підтримання форми вони свою роль виконали. Ну що скажу, швидкість в нього непогана, головне, щоб голова на контесті була свіжа і добре працювала. Ну і, звісно, щоб командна робота була, бо інакше нема шансів.
Отже фінал в п’ятницю. Різниця часу між Каліфорнією і Харбіном в Китаї – 16 годин. Так що для мене змагання будуть відбуватися у досить зручний час – в четвер ввечері. Буду слідкувати за результатами наших команд. Бажаю їм успіху і буду щиро радий, якщо вони його досягнуть! Так що вболіваємо за наших!
П. С.: Щойно подумав: шкода, що я не вів цей блог в той час коли сам готувався і їздив на фінал. Оце було б зараз навіть самому цікаво почитати :)
четвер, 21 січня 2010 р.
SRM 459
От і пройшов черговий SRM, і я знову викарапкався завдяки челенджам…
Найбільша помилка, мабуть, це ресабміт на 250-ку. Черговий доказ того, що спішити не треба. По перше, не треба було спішити, а подумати ще кілька секунд над розв’язком, тоді я б міг уникнути проблем з цією задачею. Чомусь першим мені прийшло в голову перепробувати всі можливі відрізки, хоча достатньо було лише спробувати всі можливі точки. От я і вхопився за першу ідею і почав її реалізовувати. По друге, треба було не спішити і відтестувати задачу на великому тесті ще до саміту, тоді б я уникнув ресабміту. Загалом я втратив 50 балів через те, що спішив. Але все ж, позитивним є те, що я таки відтестував і зробив ресабміт. Бо якби я його не зробив, то втратив би більше ніж 150 балів.
Другу задачу зробив досить нормально. Те, що число в останньому рядку росте швидко помітив відразу, та й ідея розв’язку прийшла досить швидко. Але чомусь писав її дуже довго. 35 хв. це занадто довго для цієї задачі. Думаю, її потрібно робити за 20 хв. Видно, що коли не тренуюся швидкість вже не та. В останніх матчах я вже навіть не відкриваю третю задачу, якщо не збираюся челенджити її. Для розв’язування трьох часу не вистачає ніяк. Треба відновлювати форму…
Так і цього разу, третю задачу я відкрив лише тому, що був один учасник в моїй кімнаті, який її здав. Крім того, в усьому дивізіоні досить мало людей здали цю задачу і її не здав жоден з 6 присутніх на матчі таргетів. Я відразу зрозумів, що треба буде челенджити всліпу і дуже швидко. Для цього, звісно, треба ознайомитися з умовою, щоб скласти якийсь не тривіальний челендж кейс. Тому я відкрив і швиденько переглянув умову, сильно не задумуючись над нею. На щастя, вхідні дані були досить прості – 2 числа, і зрозуміло було, що чим більші ці числа, тим складніший тест (звісно крім тривіального випадку коли n=m). Також переглянув тести з умови. Трохи збентежило те, що в умові був досить великий тест 28x40. Але це все таки не максимальний тест, тому я вирішив всеж спробувати 45х50. На всякий випадок, вирішив ще переставити числа місцями, щоб тест був ще менш схожим на той що в умові і зупинився на 50х45. Тут я діяв за правилом, що треба складати челендж кейс так, щоб він ловив не одну, а відразу кілька потенційних помилок. Особливо це важливо коли челенджиш всліпу, бо тоді, зазвичай, є лише одна спроба і нема можливості вибрати підходящий кейс з кількох.
Може я був найшвидшим, а може більше ніхто крім мене не пробував челенджити 1000-ку RAVEman-а всліпу, і я заробив швидкі 50 балів. Стратегічно я не прогадав зі сліпим челенджом, бо в кінці кінців ніхто так і не здав правильного розв’язку на 1000-ку. За словами RAVEman-а, його розв’язок впав саме через порядок чисел в тесті, бо якби я задав спочатку менше, а потім більше число, як в прикладі з умови, то його розв’язок проходив. Дивно, що один з сабмітів на 1000-ку в дивізіоні навіть протримався до системних тестів. Видно було, що всі крім цього саміту впали під час челенджу, тому закономірно, що і цей треба було челенджити, я б такого шансу не втратив. Правда його пробували челенджити, але якраз тестом таким як в умові, де перше число менше за друге.
Потім я заробив ще 50 балів на якійсь трохи заплутаній і неправильній 250-ці.
Таким чином 100 балів зароблених в челендж-фазі врятували мене в цьому матчі. Я закінчив на 69 позиції в дивізіоні і навіть підняв свій рейтинг на 9 пунктів. Звісно, небагато, але все ж таки зміна позитивна.
Найбільша помилка, мабуть, це ресабміт на 250-ку. Черговий доказ того, що спішити не треба. По перше, не треба було спішити, а подумати ще кілька секунд над розв’язком, тоді я б міг уникнути проблем з цією задачею. Чомусь першим мені прийшло в голову перепробувати всі можливі відрізки, хоча достатньо було лише спробувати всі можливі точки. От я і вхопився за першу ідею і почав її реалізовувати. По друге, треба було не спішити і відтестувати задачу на великому тесті ще до саміту, тоді б я уникнув ресабміту. Загалом я втратив 50 балів через те, що спішив. Але все ж, позитивним є те, що я таки відтестував і зробив ресабміт. Бо якби я його не зробив, то втратив би більше ніж 150 балів.
Другу задачу зробив досить нормально. Те, що число в останньому рядку росте швидко помітив відразу, та й ідея розв’язку прийшла досить швидко. Але чомусь писав її дуже довго. 35 хв. це занадто довго для цієї задачі. Думаю, її потрібно робити за 20 хв. Видно, що коли не тренуюся швидкість вже не та. В останніх матчах я вже навіть не відкриваю третю задачу, якщо не збираюся челенджити її. Для розв’язування трьох часу не вистачає ніяк. Треба відновлювати форму…
Так і цього разу, третю задачу я відкрив лише тому, що був один учасник в моїй кімнаті, який її здав. Крім того, в усьому дивізіоні досить мало людей здали цю задачу і її не здав жоден з 6 присутніх на матчі таргетів. Я відразу зрозумів, що треба буде челенджити всліпу і дуже швидко. Для цього, звісно, треба ознайомитися з умовою, щоб скласти якийсь не тривіальний челендж кейс. Тому я відкрив і швиденько переглянув умову, сильно не задумуючись над нею. На щастя, вхідні дані були досить прості – 2 числа, і зрозуміло було, що чим більші ці числа, тим складніший тест (звісно крім тривіального випадку коли n=m). Також переглянув тести з умови. Трохи збентежило те, що в умові був досить великий тест 28x40. Але це все таки не максимальний тест, тому я вирішив всеж спробувати 45х50. На всякий випадок, вирішив ще переставити числа місцями, щоб тест був ще менш схожим на той що в умові і зупинився на 50х45. Тут я діяв за правилом, що треба складати челендж кейс так, щоб він ловив не одну, а відразу кілька потенційних помилок. Особливо це важливо коли челенджиш всліпу, бо тоді, зазвичай, є лише одна спроба і нема можливості вибрати підходящий кейс з кількох.
Може я був найшвидшим, а може більше ніхто крім мене не пробував челенджити 1000-ку RAVEman-а всліпу, і я заробив швидкі 50 балів. Стратегічно я не прогадав зі сліпим челенджом, бо в кінці кінців ніхто так і не здав правильного розв’язку на 1000-ку. За словами RAVEman-а, його розв’язок впав саме через порядок чисел в тесті, бо якби я задав спочатку менше, а потім більше число, як в прикладі з умови, то його розв’язок проходив. Дивно, що один з сабмітів на 1000-ку в дивізіоні навіть протримався до системних тестів. Видно було, що всі крім цього саміту впали під час челенджу, тому закономірно, що і цей треба було челенджити, я б такого шансу не втратив. Правда його пробували челенджити, але якраз тестом таким як в умові, де перше число менше за друге.
Потім я заробив ще 50 балів на якійсь трохи заплутаній і неправильній 250-ці.
Таким чином 100 балів зароблених в челендж-фазі врятували мене в цьому матчі. Я закінчив на 69 позиції в дивізіоні і навіть підняв свій рейтинг на 9 пунктів. Звісно, небагато, але все ж таки зміна позитивна.
понеділок, 18 січня 2010 р.
Вибори. Перший тур.
В неділю були вибори. Хоч я не в Україні, але вважаю своїм громадянським обов’язком проголосувати. Та й закордонна виборча дільниця в Сан Франциско всього за годину їзди від мене. Отож, я в компанії ще трьох українців відправився в неділю голосувати. З собою взяв усі документи, що у мене були, бо очікував, що своє право голосувати доведеться відвойовувати, тому озброївся :) В консульстві в Сан Франциско я не реєструвався і тому, очевидно, в списках виборців дільниці, яка була організована в консульстві, мене не було. Ну я їхав з думкою, що навіть якщо не вдасться проголосувати цього разу, то потрібно зробити все, щоб можна було проголосувати на другому турі.
Коли прибули в консульство, я був приємно вражений тим, що більшість працівників дільниці були у вишиванках! Та й говорили всі по українськи, аж вухам приємно :)
В списках нас, звісно, не було… Але нам тут же видали бланки скарг-заяв, про включення до списку. Відразу після того, як ми заповнили бланки і показали паспорти, нас включили до списку і дали бюлетені! Ура, ціль досягнуто, бюлетені в руках! Все виявилося аж надто просто, через те, що перед цими виборами прийняли закон, який дозволяє включити людину в список виборців в день виборів за рішенням дільничної виборчої комісії. З другої сторони, такий закон, як на мене, надає можливості для додаткових махінацій. Адже як відслідкувати скільки разів людина подала заявку на включення у список на різних дільницях? Я дуже сумніваюся, що існує централізована комп’ютеризована система обробки таких заяв.
Я зробив свій вибір, кинув бюлетень у скриньку. За кого голосував, не писатиму, бо не хочу агітувати за когось на цьому блозі. Хочу лише проагітувати за одне: ідіть голосувати і думайте, роблячи свій вибір! Закликаю всіх іти голосувати! Це вибір, який треба робити, треба мати свою громадську позицію, якщо її немає, то треба її формувати! Не голосувати – це не вибір, це уникнення від вибору. Я вважаю, що на цих виборах було дуже важко вибирати, бо для мене, особисто, не було кандидата, який мене задовольняв повністю. Але вибирати треба! Бо вибір кожного важливий і важливо його робити! Адже наш вибір впливає на наше з вами життя. І тому закликаю всіх думати коли робите свій вибір! Не треба думати, що ваш вибір не вплине на результат. Результат складається з мільйонів таких маленьких виборів. І тому треба відчувати свою відповідальність і свою владу. Будьте відповідальними! Ідіть голосувати! І думайте!
П.С.: Після завершення виборів подивився статистику по закордонній дільниці, в якій я голосував. Кількість виборців у списку 17390, проголосувало 247. Або список виборців складають дуже некомпетентно, або українці сумлінно виконують прислів'я "моя хата скраю...". Хочеться вірити у перший варіант.
Коли прибули в консульство, я був приємно вражений тим, що більшість працівників дільниці були у вишиванках! Та й говорили всі по українськи, аж вухам приємно :)
В списках нас, звісно, не було… Але нам тут же видали бланки скарг-заяв, про включення до списку. Відразу після того, як ми заповнили бланки і показали паспорти, нас включили до списку і дали бюлетені! Ура, ціль досягнуто, бюлетені в руках! Все виявилося аж надто просто, через те, що перед цими виборами прийняли закон, який дозволяє включити людину в список виборців в день виборів за рішенням дільничної виборчої комісії. З другої сторони, такий закон, як на мене, надає можливості для додаткових махінацій. Адже як відслідкувати скільки разів людина подала заявку на включення у список на різних дільницях? Я дуже сумніваюся, що існує централізована комп’ютеризована система обробки таких заяв.
Я зробив свій вибір, кинув бюлетень у скриньку. За кого голосував, не писатиму, бо не хочу агітувати за когось на цьому блозі. Хочу лише проагітувати за одне: ідіть голосувати і думайте, роблячи свій вибір! Закликаю всіх іти голосувати! Це вибір, який треба робити, треба мати свою громадську позицію, якщо її немає, то треба її формувати! Не голосувати – це не вибір, це уникнення від вибору. Я вважаю, що на цих виборах було дуже важко вибирати, бо для мене, особисто, не було кандидата, який мене задовольняв повністю. Але вибирати треба! Бо вибір кожного важливий і важливо його робити! Адже наш вибір впливає на наше з вами життя. І тому закликаю всіх думати коли робите свій вибір! Не треба думати, що ваш вибір не вплине на результат. Результат складається з мільйонів таких маленьких виборів. І тому треба відчувати свою відповідальність і свою владу. Будьте відповідальними! Ідіть голосувати! І думайте!
П.С.: Після завершення виборів подивився статистику по закордонній дільниці, в якій я голосував. Кількість виборців у списку 17390, проголосувало 247. Або список виборців складають дуже некомпетентно, або українці сумлінно виконують прислів'я "моя хата скраю...". Хочеться вірити у перший варіант.
Субота - день для контестів.
Субота у мене була присвячена змаганням. Зранку на 8 годину були заплановані тренувальні змагання до цьогорічного фіналу світу, а о півночі мало розпочатися змагання на Контестері.
Gluk через два тижні їде на фінал світу ACM ICPC в Китай і ми вирішили з ним трохи потренуватися. Для тренування зібрали команду: Gluk, я і словак WSX. О 8-ій, коли змагання мало починатися Gluk вже був у мене, відкрили задачі. Виявилося, що задачі не оригінальні, а з минулорічного фіналу. Але, на щастя, ми обоє ще не бачили цих задач. Отож ми взялися їх читати. Gluk досить швидко придумав якусь задачу і почав її кодити. Правда, коли він закінчив, то в мене вдома зненацька пропало світло. Чесно кажучи, я не очікував, що тут в Штатах таке буває… Поки не було світла прийшов Ян (WSX). Інтернету без світла у нас теж не було, тому нічого здати ми не могли. Ми ще спробували якось підключитися до інтернету через телефон, але не вдалося. Скоро сіла батарея на ноутбуку, на якому був клієнт для змагання і вже не було шо робити. Через годину-півтори світло з’явилося, але контест для нас вже було зірвано. Ми ще розв’язали одну задачу на словах, потім Gluk пішов спати (йому треба відпочивати перед фіналом ;) ). А ми з WSX-ом на листочку розв’язали ще 5 задач, умови яких я читав. Тобто загалом ми розв’язали 7, але то на листочку і тому, що ми прочитали лише 7 задач :)
Мені найбільше сподобалися задача H про міністрів і закони, яка розв’язується системою рівнянь, але цього спершу зовсім не видно, і задача K про заміну суфіксів на дуже цікаву суміш динаміки і алгоритму Флойда. В контесті ми участі так і не взяли, але я отримав задоволення від розв’язування нетривіальних задачок, була можливість трохи розім’яти мізки :)
А о півночі на Контестері починалася онлайн версія 4-годинного змагання Shefs Contest 6. Може не дуже зручний час, але при моєму теперішньому географічному розміщенні і часовому поясі багато вибору немає. Gluk теж вирішив писати, але писали ми вже окремо, кожен за себе.
Задачки виявилися навіть зовсім нетривіальні :) Застряг на задачі Цукерки, бо як виявилося потім, мій алгоритм успішно розкладав велике просте число на менші прості множники :) Просто функція піднесення до квадрату великого числа за модулем була не вірною. Коли виправив, то задача пройшла. Дуже приємно вражений, що цю задачу на реальному контесті зробили 3 команди. Справді, рівень учасників змагань, що проводяться у Львові росте! І це дуже приємно бачити!
Ще сподобалася задача Сніг. Дуже цікава ідея :)
Отож, на вихідних я не дуже добре виспався, бо присвятив суботу змаганням. Але, на щастя, понеділок у нас був вихідним, тому вдалося відіспатися в понеділок. У вівторок буде TopCoder SRM, надіюся нормально виступити, може суботні тренування допоможуть :)
Gluk через два тижні їде на фінал світу ACM ICPC в Китай і ми вирішили з ним трохи потренуватися. Для тренування зібрали команду: Gluk, я і словак WSX. О 8-ій, коли змагання мало починатися Gluk вже був у мене, відкрили задачі. Виявилося, що задачі не оригінальні, а з минулорічного фіналу. Але, на щастя, ми обоє ще не бачили цих задач. Отож ми взялися їх читати. Gluk досить швидко придумав якусь задачу і почав її кодити. Правда, коли він закінчив, то в мене вдома зненацька пропало світло. Чесно кажучи, я не очікував, що тут в Штатах таке буває… Поки не було світла прийшов Ян (WSX). Інтернету без світла у нас теж не було, тому нічого здати ми не могли. Ми ще спробували якось підключитися до інтернету через телефон, але не вдалося. Скоро сіла батарея на ноутбуку, на якому був клієнт для змагання і вже не було шо робити. Через годину-півтори світло з’явилося, але контест для нас вже було зірвано. Ми ще розв’язали одну задачу на словах, потім Gluk пішов спати (йому треба відпочивати перед фіналом ;) ). А ми з WSX-ом на листочку розв’язали ще 5 задач, умови яких я читав. Тобто загалом ми розв’язали 7, але то на листочку і тому, що ми прочитали лише 7 задач :)
Мені найбільше сподобалися задача H про міністрів і закони, яка розв’язується системою рівнянь, але цього спершу зовсім не видно, і задача K про заміну суфіксів на дуже цікаву суміш динаміки і алгоритму Флойда. В контесті ми участі так і не взяли, але я отримав задоволення від розв’язування нетривіальних задачок, була можливість трохи розім’яти мізки :)
А о півночі на Контестері починалася онлайн версія 4-годинного змагання Shefs Contest 6. Може не дуже зручний час, але при моєму теперішньому географічному розміщенні і часовому поясі багато вибору немає. Gluk теж вирішив писати, але писали ми вже окремо, кожен за себе.
Задачки виявилися навіть зовсім нетривіальні :) Застряг на задачі Цукерки, бо як виявилося потім, мій алгоритм успішно розкладав велике просте число на менші прості множники :) Просто функція піднесення до квадрату великого числа за модулем була не вірною. Коли виправив, то задача пройшла. Дуже приємно вражений, що цю задачу на реальному контесті зробили 3 команди. Справді, рівень учасників змагань, що проводяться у Львові росте! І це дуже приємно бачити!
Ще сподобалася задача Сніг. Дуже цікава ідея :)
Отож, на вихідних я не дуже добре виспався, бо присвятив суботу змаганням. Але, на щастя, понеділок у нас був вихідним, тому вдалося відіспатися в понеділок. У вівторок буде TopCoder SRM, надіюся нормально виступити, може суботні тренування допоможуть :)
Подушка-мандрівниця
Так, ще одна історія про американців для Задорнова :)
Пам’ятаєте я писав, що замовив подушку в інтернеті дешевше на долар ніж в магазині і з безкоштовною доставкою? Так от, вгадайте, звідки вона йшла? З Огайо! Цей штат в іншому кінці країни! Потрібно було кілька днів, щоб подушка дійшла до мене поштою, вона подолала 3800 км! Ще я був здивований, що на коробці з подушкою було написано “fragile”, тобто що всередині щось крихке.
На радостях, що подушка дійшла, я вирішив спробувати замовити ще одну. Правда виявилося, що акції з безкоштовною доставкою вже немає. Мабуть, вони вирішили, що виготовляти подушку і слати її через всю країну за $4 не вигідно… Ну нічого, за 3 милі від мене є магазин цієї компанії, де я й досі можу придбати цю подушку за $5. Правда не зрозуміло, чому вони слали мені пакунок через всю країну, якщо можна було відправити його з місцевого магазину… Мабуть, я цього ніколи не зрозумію…
Пам’ятаєте я писав, що замовив подушку в інтернеті дешевше на долар ніж в магазині і з безкоштовною доставкою? Так от, вгадайте, звідки вона йшла? З Огайо! Цей штат в іншому кінці країни! Потрібно було кілька днів, щоб подушка дійшла до мене поштою, вона подолала 3800 км! Ще я був здивований, що на коробці з подушкою було написано “fragile”, тобто що всередині щось крихке.
На радостях, що подушка дійшла, я вирішив спробувати замовити ще одну. Правда виявилося, що акції з безкоштовною доставкою вже немає. Мабуть, вони вирішили, що виготовляти подушку і слати її через всю країну за $4 не вигідно… Ну нічого, за 3 милі від мене є магазин цієї компанії, де я й досі можу придбати цю подушку за $5. Правда не зрозуміло, чому вони слали мені пакунок через всю країну, якщо можна було відправити його з місцевого магазину… Мабуть, я цього ніколи не зрозумію…
SRM 458
Я тепер не пропускаю жодного SRM-у! Хоча їх і так мало, тому вже нема куди пропускати. От в четвер був черговий SRM 458. Це був Member SRM, тобто організований і тестований членами TopCoder Community безкоштовно. Дехто каже, що ці матчі гірші ніж регулярні платні матчі. Але я не відчуваю, щоб ці матчі були чимось гірші, єдина різниця, яку я бачу – це інколи досить нестандартна розбаловка задач. От цього разу було 250/450/900. Але це робить матч навіть цікавішим.
250-ка була досить проста на перебір. 450-ка теж не складна динаміка. Обидві задачі чимось схожі, досить було зробити одне спостереження і реалізувати нескладний алгоритм. Глибоко аналізувати задачу не потрібно було в обох випадках. 900-ку я здати не встиг. Почав виписувати випадки і щось загруз у тій задачі. А найвигіднішим способом розв’язування, мабуть, було написати перебір для малих вхідних даних і побачити закономірність :)
В перерві перед челенджом я почав тестувати свою 450-ку і вона чогось видавала не ті відповіді, що я очікував! На щастя, вона була правильна, просто я вводив тести неправильно :) Але поки я тестував вже почався челендж. Коли я приступив до чужих розв’язків, то вже було два успішних челенджі по 450-ці. Трохи часу я вже втратив, тому шансів почеленджити 450-ки вже було мало. По 250-ці не було що челенджити, але на щастя були дві здані 900-ки. Хоча правильного розв’язку я не знав, але обидва розв’язки були короткими, тому я почав просто їх порівнювати. Виявилося, що є тест, на якому вони дають різні результати. Отже, якщо мене ніхто не випередить, то в мене буде гарантованих 25 балів. Залишалося вибрати з кого почати, жовтого чи червоного. Звісно, я почав з жовтого і не помилився! Відразу дістав +50 і закінчив челенджити. Як виявилося, дарма. Бо розв’язок червоного ploh-а теж був хибним. Треба було порівняти його розв’язок з розв’язком Petr-а :) Ну але загалом цікава стратегія челенджу дала позитивні результати.
Загальний результат матчу для мене - +40 очок рейтингу. Може не дуже багато, але все ж непогано.
Наступний матч у вівторок, знову на 8 ранку, як і попередній. Трохи рано треба прокидатися, але матч пропускати аж ніяк не хочеться. А то рейтинг у мене зараз зовсім не найкращий… Хочеться повернутися до 2700+ як колись було. Або хоча б 2600+.
250-ка була досить проста на перебір. 450-ка теж не складна динаміка. Обидві задачі чимось схожі, досить було зробити одне спостереження і реалізувати нескладний алгоритм. Глибоко аналізувати задачу не потрібно було в обох випадках. 900-ку я здати не встиг. Почав виписувати випадки і щось загруз у тій задачі. А найвигіднішим способом розв’язування, мабуть, було написати перебір для малих вхідних даних і побачити закономірність :)
В перерві перед челенджом я почав тестувати свою 450-ку і вона чогось видавала не ті відповіді, що я очікував! На щастя, вона була правильна, просто я вводив тести неправильно :) Але поки я тестував вже почався челендж. Коли я приступив до чужих розв’язків, то вже було два успішних челенджі по 450-ці. Трохи часу я вже втратив, тому шансів почеленджити 450-ки вже було мало. По 250-ці не було що челенджити, але на щастя були дві здані 900-ки. Хоча правильного розв’язку я не знав, але обидва розв’язки були короткими, тому я почав просто їх порівнювати. Виявилося, що є тест, на якому вони дають різні результати. Отже, якщо мене ніхто не випередить, то в мене буде гарантованих 25 балів. Залишалося вибрати з кого почати, жовтого чи червоного. Звісно, я почав з жовтого і не помилився! Відразу дістав +50 і закінчив челенджити. Як виявилося, дарма. Бо розв’язок червоного ploh-а теж був хибним. Треба було порівняти його розв’язок з розв’язком Petr-а :) Ну але загалом цікава стратегія челенджу дала позитивні результати.
Загальний результат матчу для мене - +40 очок рейтингу. Може не дуже багато, але все ж непогано.
Наступний матч у вівторок, знову на 8 ранку, як і попередній. Трохи рано треба прокидатися, але матч пропускати аж ніяк не хочеться. А то рейтинг у мене зараз зовсім не найкращий… Хочеться повернутися до 2700+ як колись було. Або хоча б 2600+.
неділя, 10 січня 2010 р.
Перша подія нового року - я купив ліжко! :)
Накінець я зробив це! Купив справжнє ліжко! :) Останньою краплею стало те, що мій надувний матрац пробився і я кілька днів спав на підлозі. Після цього досвіду мені здається, що ті, хто кажуть, що спати на підлозі корисно, мабуть, самі ніколи не пробували :)
Так що в п'ятницю я знайшов магазин з безкоштовною доставкою в день купівлі (утром дєньгі - вєчєром стулья) і в суботу пішов туди. Перевага цього магазину якраз в тому, що доставка в той самий день, бо якщо замовляти в інтернеті, або в багатьох інших магазинах, то на доставку треба інколи чекати до двох тижнів.
Пішов я в той магазин, полежав на всіх їхніх ліжках, вибрав найзручніше, вибив скидку, вдарив по руках (по руках продавщиці своєю кредиткою :) ) і пішов щасливий і трохи бідніший додому :) Потім провів пів дня в очікуванні своєї покупки і, нарешті, ввечері два мексиканці привезли моє новеньке queen ліжко, все занесли, зібрали... і от воно вже красується в кутку кімнати:
Цей пост я вже пишу після солодкого сну на новому матраці. Скажу я вам, таки на багато зручніше ніж спати на підлозі :)
Перший крок зроблено! Тепер треба не зупинятися і продовжувати захламляти хату іншими меблями :)
П.С.: Ще чекаю на подушку (ще одну), яку мені мають доставити серед тижня. Її я замовив вже давно в інтернеті. Міг би піти в магазин, але там вона коштує $5, а на сайті цього магазину з безкоштовною доставкою - $4 :) Мені не доллара шкода, просто так цікавіше :)
Так що в п'ятницю я знайшов магазин з безкоштовною доставкою в день купівлі (утром дєньгі - вєчєром стулья) і в суботу пішов туди. Перевага цього магазину якраз в тому, що доставка в той самий день, бо якщо замовляти в інтернеті, або в багатьох інших магазинах, то на доставку треба інколи чекати до двох тижнів.
Пішов я в той магазин, полежав на всіх їхніх ліжках, вибрав найзручніше, вибив скидку, вдарив по руках (по руках продавщиці своєю кредиткою :) ) і пішов щасливий і трохи бідніший додому :) Потім провів пів дня в очікуванні своєї покупки і, нарешті, ввечері два мексиканці привезли моє новеньке queen ліжко, все занесли, зібрали... і от воно вже красується в кутку кімнати:
Цей пост я вже пишу після солодкого сну на новому матраці. Скажу я вам, таки на багато зручніше ніж спати на підлозі :)
Перший крок зроблено! Тепер треба не зупинятися і продовжувати захламляти хату іншими меблями :)
П.С.: Ще чекаю на подушку (ще одну), яку мені мають доставити серед тижня. Її я замовив вже давно в інтернеті. Міг би піти в магазин, але там вона коштує $5, а на сайті цього магазину з безкоштовною доставкою - $4 :) Мені не доллара шкода, просто так цікавіше :)
субота, 2 січня 2010 р.
На межі десятиліть.
На кінець знайшов час, щоб написати щось в блог.
Перш за все ось відео звіт про те, як я підняв свій рівень майстерності їзди на ripstik-у:
Так що 1-2 тижні практики достатньо, щоб більш-менш впевнено пересуватися, використовуючи це диво інженерної думки, по офісу :)
Мабуть, найяскравіший спогад з днів 2009-го року проведених в штатах – американське Різдво. Я його ніколи не святкував раніше, бо “моє” Різдво – 7 січня. Але цього разу випала нагода з’їздити до подруги в Мічіган. Оскільки свято склалося з вихідними аж в 4 не робочі дні (так само, як на День Подяки – вдало я почав працювати тут ;) ), то звісно треба було скористатися нагодою. Дуже радий, що поїхав! Вже з самого початку поїздки, як тільки вийшов з машини біля будинку – відразу почув такий приємний запах снігу! Тут справжня зима, не те що в Каліфорнії! Я ніколи не любив зиму… але відчуваю, що зараз мені її бракує. В Bay Area, де я живу, зимою на вулиці +10 - +13 градусів. Про сніг, відповідно, можна хіба мріяти. Хоча, чорні у нас ходять в зимових куртках, в той час як я в футболці :)
А в Мічігані мене зустріла справжня зима зі снігом! Ну а далі в гостях мене чекала ціла черга приємних несподіванок! Гостинна українська сім’я, справжня українська різдвяна вечеря з 12-ма стравами: борщ, вареники, салати, вар… та що все перераховувати, наступне фото говорить саме за себе!
Одним словом, я наче побував в Україні! Що тут ще скажеш… Дякую, Віруська! :)
А от Новий Рік я вирішив цього року не святкувати. Ну що то за Новий Рік без снігу!? Та й коли в Україні вже всі сідали до святкового столу, в мене лише розпочинався останній робочий день старого року. Ну але традицію про те, що як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш, я пам’ятаю. Тому я влаштував собі святкову вечерю з печеної картоплі, стейку і пива :) Компанію мені склали американець (Macbook Pro) і японець (Sony Vaio). Правда мої іноземні друзі нічого не пили і не їли, але тим краще – мені більше дісталося :)
Перший день Нового Року я розпочав з того, що позамовляв в інтернеті собі купу всякого безкоштовного барахла: кілька футболок і ще якісь дрібниці. Деякі компанії в цілях реклами пропонують інколи всякі безкоштовні речі, зазвичай різні пробники. Ну але деколи це не такий вже і непотріб. Наприклад, пробником банного рушника є рушник для рук :) Цікаво, чи хоч щось з того, що я позамовляв дійде. Пам’ятаю, колись давно я пробував замовляти халявні речі в Україну, то тоді мені з кількох десятків замовлень надійшла з США тільки одна книга. Надіюся, що мені цього разу прийдуть безкоштовні футболки – вони мені знадобляться для походів у спортзал. Я, звісно, можу собі купити футболки для спортзалу, але тоді втрачається вся радість отримання чогось “на халяву” :)
Меблів я так собі ще і не замовив. Ну але це нічого, я десь читав, що ще два роки тому у нашого директора Марка у орендованій квартирі були лише матрац, стіл і два стільця. В той час він вже був мільйонером. Тому не дивно, що у нього було на один стіл і два стільця більше ніж зараз у мене. Все таки він мільйонер…
Постараюся виділити час для вибору меблів цими вихідними. Найбільш відповідальна (і дорога) покупка, яку треба зробити – ліжко. Найважливіша (і найдорожча) частина ліжка – матрац. Ціни на матраци починаються від 300-400 доларів і можуть сягати 10000-15000 (так, є матраци за 15 тисяч!). Дехто не купує навіть до матраца ніяких підставок чи додаткових конструкцій у вигляді ліжка, бо сам матрац являє собою досить повноцінне ліжко. При такому діапазоні цін потрібен час, щоб переглянути різні пропозиції і вибрати саме те, що мені потрібно. Одне, з чим я вже точно визначився, так це розмір – Queen. В принципі, на ліжку такого розміру нормально поміщаються двоє людей, але місце у мене в кімнаті є, та й різниця цін між сусідніми розмірами не дуже велика, тому я вирішив себе не обмежувати. Тому, якщо ви модель Victoria’s Secret і вам немає де переночувати в Пало Альто, то залиште свої координати в коментарях, місце знайдеться ;)
Ось таким блог-постом я закінчую 2009-ий рік і розпочинаю новий 2010-ий. Самому вже цікаво, що буде в новому році… Постараюся, звісно, найцікавішими моментами ділитися тут.
Всім бажаю веселого, цікавого і успішного Нового 2010-го Року!!!
П.С.: Ще один спогад з 2009 року забув записати. Коли повертався з аеропорту після поїздки в Мічіган вперше їхав в заповненому поїзді. Були зайнятими десь 80% сидячих місць. Бо зазвичай, коли я їжджу поїздом, зайнято не більше третини місць. Ось такий тут “перевантажений” громадський транспорт.
Перш за все ось відео звіт про те, як я підняв свій рівень майстерності їзди на ripstik-у:
Так що 1-2 тижні практики достатньо, щоб більш-менш впевнено пересуватися, використовуючи це диво інженерної думки, по офісу :)
Мабуть, найяскравіший спогад з днів 2009-го року проведених в штатах – американське Різдво. Я його ніколи не святкував раніше, бо “моє” Різдво – 7 січня. Але цього разу випала нагода з’їздити до подруги в Мічіган. Оскільки свято склалося з вихідними аж в 4 не робочі дні (так само, як на День Подяки – вдало я почав працювати тут ;) ), то звісно треба було скористатися нагодою. Дуже радий, що поїхав! Вже з самого початку поїздки, як тільки вийшов з машини біля будинку – відразу почув такий приємний запах снігу! Тут справжня зима, не те що в Каліфорнії! Я ніколи не любив зиму… але відчуваю, що зараз мені її бракує. В Bay Area, де я живу, зимою на вулиці +10 - +13 градусів. Про сніг, відповідно, можна хіба мріяти. Хоча, чорні у нас ходять в зимових куртках, в той час як я в футболці :)
А в Мічігані мене зустріла справжня зима зі снігом! Ну а далі в гостях мене чекала ціла черга приємних несподіванок! Гостинна українська сім’я, справжня українська різдвяна вечеря з 12-ма стравами: борщ, вареники, салати, вар… та що все перераховувати, наступне фото говорить саме за себе!
Одним словом, я наче побував в Україні! Що тут ще скажеш… Дякую, Віруська! :)
А от Новий Рік я вирішив цього року не святкувати. Ну що то за Новий Рік без снігу!? Та й коли в Україні вже всі сідали до святкового столу, в мене лише розпочинався останній робочий день старого року. Ну але традицію про те, що як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш, я пам’ятаю. Тому я влаштував собі святкову вечерю з печеної картоплі, стейку і пива :) Компанію мені склали американець (Macbook Pro) і японець (Sony Vaio). Правда мої іноземні друзі нічого не пили і не їли, але тим краще – мені більше дісталося :)
Перший день Нового Року я розпочав з того, що позамовляв в інтернеті собі купу всякого безкоштовного барахла: кілька футболок і ще якісь дрібниці. Деякі компанії в цілях реклами пропонують інколи всякі безкоштовні речі, зазвичай різні пробники. Ну але деколи це не такий вже і непотріб. Наприклад, пробником банного рушника є рушник для рук :) Цікаво, чи хоч щось з того, що я позамовляв дійде. Пам’ятаю, колись давно я пробував замовляти халявні речі в Україну, то тоді мені з кількох десятків замовлень надійшла з США тільки одна книга. Надіюся, що мені цього разу прийдуть безкоштовні футболки – вони мені знадобляться для походів у спортзал. Я, звісно, можу собі купити футболки для спортзалу, але тоді втрачається вся радість отримання чогось “на халяву” :)
Меблів я так собі ще і не замовив. Ну але це нічого, я десь читав, що ще два роки тому у нашого директора Марка у орендованій квартирі були лише матрац, стіл і два стільця. В той час він вже був мільйонером. Тому не дивно, що у нього було на один стіл і два стільця більше ніж зараз у мене. Все таки він мільйонер…
Постараюся виділити час для вибору меблів цими вихідними. Найбільш відповідальна (і дорога) покупка, яку треба зробити – ліжко. Найважливіша (і найдорожча) частина ліжка – матрац. Ціни на матраци починаються від 300-400 доларів і можуть сягати 10000-15000 (так, є матраци за 15 тисяч!). Дехто не купує навіть до матраца ніяких підставок чи додаткових конструкцій у вигляді ліжка, бо сам матрац являє собою досить повноцінне ліжко. При такому діапазоні цін потрібен час, щоб переглянути різні пропозиції і вибрати саме те, що мені потрібно. Одне, з чим я вже точно визначився, так це розмір – Queen. В принципі, на ліжку такого розміру нормально поміщаються двоє людей, але місце у мене в кімнаті є, та й різниця цін між сусідніми розмірами не дуже велика, тому я вирішив себе не обмежувати. Тому, якщо ви модель Victoria’s Secret і вам немає де переночувати в Пало Альто, то залиште свої координати в коментарях, місце знайдеться ;)
Ось таким блог-постом я закінчую 2009-ий рік і розпочинаю новий 2010-ий. Самому вже цікаво, що буде в новому році… Постараюся, звісно, найцікавішими моментами ділитися тут.
Всім бажаю веселого, цікавого і успішного Нового 2010-го Року!!!
П.С.: Ще один спогад з 2009 року забув записати. Коли повертався з аеропорту після поїздки в Мічіган вперше їхав в заповненому поїзді. Були зайнятими десь 80% сидячих місць. Бо зазвичай, коли я їжджу поїздом, зайнято не більше третини місць. Ось такий тут “перевантажений” громадський транспорт.
Підписатися на:
Дописи (Atom)