субота, 2 січня 2010 р.

На межі десятиліть.

На кінець знайшов час, щоб написати щось в блог.
Перш за все ось відео звіт про те, як я підняв свій рівень майстерності їзди на ripstik-у:



Так що 1-2 тижні практики достатньо, щоб більш-менш впевнено пересуватися, використовуючи це диво інженерної думки, по офісу :)

Мабуть, найяскравіший спогад з днів 2009-го року проведених в штатах – американське Різдво. Я його ніколи не святкував раніше, бо “моє” Різдво – 7 січня. Але цього разу випала нагода з’їздити до подруги в Мічіган. Оскільки свято склалося з вихідними аж в 4 не робочі дні (так само, як на День Подяки – вдало я почав працювати тут ;) ), то звісно треба було скористатися нагодою. Дуже радий, що поїхав! Вже з самого початку поїздки, як тільки вийшов з машини біля будинку – відразу почув такий приємний запах снігу! Тут справжня зима, не те що в Каліфорнії! Я ніколи не любив зиму… але відчуваю, що зараз мені її бракує. В Bay Area, де я живу, зимою на вулиці +10 - +13 градусів. Про сніг, відповідно, можна хіба мріяти. Хоча, чорні у нас ходять в зимових куртках, в той час як я в футболці :)
А в Мічігані мене зустріла справжня зима зі снігом! Ну а далі в гостях мене чекала ціла черга приємних несподіванок! Гостинна українська сім’я, справжня українська різдвяна вечеря з 12-ма стравами: борщ, вареники, салати, вар… та що все перераховувати, наступне фото говорить саме за себе!


Одним словом, я наче побував в Україні! Що тут ще скажеш… Дякую, Віруська! :)

А от Новий Рік я вирішив цього року не святкувати. Ну що то за Новий Рік без снігу!? Та й коли в Україні вже всі сідали до святкового столу, в мене лише розпочинався останній робочий день старого року. Ну але традицію про те, що як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш, я пам’ятаю. Тому я влаштував собі святкову вечерю з печеної картоплі, стейку і пива :) Компанію мені склали американець (Macbook Pro) і японець (Sony Vaio). Правда мої іноземні друзі нічого не пили і не їли, але тим краще – мені більше дісталося :)

Перший день Нового Року я розпочав з того, що позамовляв в інтернеті собі купу всякого безкоштовного барахла: кілька футболок і ще якісь дрібниці. Деякі компанії в цілях реклами пропонують інколи всякі безкоштовні речі, зазвичай різні пробники. Ну але деколи це не такий вже і непотріб. Наприклад, пробником банного рушника є рушник для рук :) Цікаво, чи хоч щось з того, що я позамовляв дійде. Пам’ятаю, колись давно я пробував замовляти халявні речі в Україну, то тоді мені з кількох десятків замовлень надійшла з США тільки одна книга. Надіюся, що мені цього разу прийдуть безкоштовні футболки – вони мені знадобляться для походів у спортзал. Я, звісно, можу собі купити футболки для спортзалу, але тоді втрачається вся радість отримання чогось “на халяву” :)

Меблів я так собі ще і не замовив. Ну але це нічого, я десь читав, що ще два роки тому у нашого директора Марка у орендованій квартирі були лише матрац, стіл і два стільця. В той час він вже був мільйонером. Тому не дивно, що у нього було на один стіл і два стільця більше ніж зараз у мене. Все таки він мільйонер…
Постараюся виділити час для вибору меблів цими вихідними. Найбільш відповідальна (і дорога) покупка, яку треба зробити – ліжко. Найважливіша (і найдорожча) частина ліжка – матрац. Ціни на матраци починаються від 300-400 доларів і можуть сягати 10000-15000 (так, є матраци за 15 тисяч!). Дехто не купує навіть до матраца ніяких підставок чи додаткових конструкцій у вигляді ліжка, бо сам матрац являє собою досить повноцінне ліжко. При такому діапазоні цін потрібен час, щоб переглянути різні пропозиції і вибрати саме те, що мені потрібно. Одне, з чим я вже точно визначився, так це розмір – Queen. В принципі, на ліжку такого розміру нормально поміщаються двоє людей, але місце у мене в кімнаті є, та й різниця цін між сусідніми розмірами не дуже велика, тому я вирішив себе не обмежувати. Тому, якщо ви модель Victoria’s Secret і вам немає де переночувати в Пало Альто, то залиште свої координати в коментарях, місце знайдеться ;)

Ось таким блог-постом я закінчую 2009-ий рік і розпочинаю новий 2010-ий. Самому вже цікаво, що буде в новому році… Постараюся, звісно, найцікавішими моментами ділитися тут.

Всім бажаю веселого, цікавого і успішного Нового 2010-го Року!!!


П.С.: Ще один спогад з 2009 року забув записати. Коли повертався з аеропорту після поїздки в Мічіган вперше їхав в заповненому поїзді. Були зайнятими десь 80% сидячих місць. Бо зазвичай, коли я їжджу поїздом, зайнято не більше третини місць. Ось такий тут “перевантажений” громадський транспорт.

3 коментарі:

  1. А матрац на халяву замовити не можна? :)

    ВідповістиВидалити
  2. Ну я ще поки не бачив, може й можна. Але мені не потрібен "халявний" матрац...

    ВідповістиВидалити
  3. Остап, Остап... Не "На кінець", а "Нарешті".

    ВідповістиВидалити